Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

трутень
трутизна
трутизнина
трутина
трутити
трутівка
трутка
трутник
трутнів
трутовець
труфель
трух
труха
трухан
трухання
труханя
трухати
трухи-трухи!
трухлий
трухлина
трухло
трухлобокий
трухлявий
трухлявина
трухлявіти
трухлятина
трухніти
трухнути
трухнути 2
трух-трух!
трухцем
тручання
тручати
тручатися
трушком
трьопота ?
трьохбоковий
трьохголовний
трьох-зілля
трьохпудовий
трьохскладовий
трюмкати
трюхати
трюхи
трюхикати
трюхом
трюх-трюх!
трям
трямок
трясавина
трясавиця
трясениця
трясидупа
трясихвістка
тряска
тряскати
тряснути
трясовина
трясовиця
трясолупки
трясти
трястися
трястя
трясулька
трясучка
трясця
трясявина
ту
тубілець
тубільний
туболка
тувальня
туга 1
туга 2
тугий
тугісінький
тугісінько
туго
туговка
тугонька
тугошиій
тугшати
тугший
туди
тудийка
тудою
туж
тужавіти
тужаночка
тужба
туженька
тужити
тужіння
тужливо
тужний
тужно
туз
тузати
тузатися
тузінь
тузка
тузлук
тузувати
тузяка
туй I
туй II
туйкання
туйкати
тук
тук!
тукати
туленик
тулити
тулитися
тулійка
тулія
туловатися
тулуб
тулубастий
тулубець
Боти мн. (ед. ч. бота?) Дубовыя доски для лодокъ. Браун. 19.
Гіржати, -жу, -жиш, гл. = іржати. Рудч. Ск. І. 10.
Готі́вка, -ки, ж. = Готовик. Желех.
Догін, -го́ну, м. Погоня. Що сили в їх стало, побігли в догін. Сніп. 161.
Зави́хоритися, -рюся, -ришся, гл. Закружиться вихремъ. Думка його закаламутилась, завихорилась. Мир. ХРВ. 51.
Кахельний, -а, -е. Изразцовый. Од кахельної грубки до другої стіни йшла перегородка. Стор. II. 110.
Кулішарник, -ка, м. Большой кулешінник. Kolb. І. 70.
Лазник, -ка, м. Банщикъ. Ви, грубники, ви лазники, ви винники, ви броварники, годі вам у винницях горілок курити, по лазнях лазень топити. Лукаш.
Призвістити Cм. призвіщати.
Тарарах! меж. для выраженія удара или паденія, сопровождающихся шумомъ. Шейк. Тарарах дурня по ногах, то він і присяде. Ном. № 3951.
Нас спонсорують: