Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

трутень
трутизна
трутизнина
трутина
трутити
трутівка
трутка
трутник
трутнів
трутовець
труфель
трух
труха
трухан
трухання
труханя
трухати
трухи-трухи!
трухлий
трухлина
трухло
трухлобокий
трухлявий
трухлявина
трухлявіти
трухлятина
трухніти
трухнути
трухнути 2
трух-трух!
трухцем
тручання
тручати
тручатися
трушком
трьопота ?
трьохбоковий
трьохголовний
трьох-зілля
трьохпудовий
трьохскладовий
трюмкати
трюхати
трюхи
трюхикати
трюхом
трюх-трюх!
трям
трямок
трясавина
трясавиця
трясениця
трясидупа
трясихвістка
тряска
тряскати
тряснути
трясовина
трясовиця
трясолупки
трясти
трястися
трястя
трясулька
трясучка
трясця
трясявина
ту
тубілець
тубільний
туболка
тувальня
туга 1
туга 2
тугий
тугісінький
тугісінько
туго
туговка
тугонька
тугошиій
тугшати
тугший
туди
тудийка
тудою
туж
тужавіти
тужаночка
тужба
туженька
тужити
тужіння
тужливо
тужний
тужно
туз
тузати
тузатися
тузінь
тузка
тузлук
тузувати
тузяка
туй I
туй II
туйкання
туйкати
тук
тук!
тукати
туленик
тулити
тулитися
тулійка
тулія
туловатися
тулуб
тулубастий
тулубець
Вишліхтовувати, -вую, -єш, сов. в. вишліхтувати, -тую, -єш, гл. Шлифовать, отшлифовать.
Відлюдник, -ка, м. Отшельникъ, анахоретъ, нелюдимъ.
Відпрягати, -гаю, -єш, сов. в. відпрягти, -жу, -жеш, гл. Отпрягать, отпречь. Відпрягли коней. Стор. II. 97.
Гагакнути, -кну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гагакати.
Голінка, -ки, ж. Голень. Білий, мов голінка. Ном. № 8530. Уроки-врочища.... тут вам не стояти, за плечима не знобити, поперека не ломити, голінок і колінок не крутити. Мил. М. 39.
Похмуратися, -рається, гл. безл. = нахмарити. Похмурилося на дворі. Вх. Лем. 455.
Пристая, -та́ї 1), м. = пристай. Желех. 2) м. = присташ. Желех. 3) ж. Вступленіе въ бракъ въ качествѣ присташа. Волію йти у жовніри, ніже на пристаю. Гол. II. 96.
Прогуляння, -ня, с. Прогулка. Поїдемо, Домно, а в чистеє поле, в чистеє поле да й на прогуляння. Чуб. V. 704. Ой пустіть коня на прогуляння. Грин. III. 631.
Рохкати, -каю, -єш, гл. Хрюкать. Маркев. 97. Бери хоч свинку, аби на мене не рохкала. Мнж. 164.
Тупоносий, -а, -е. Имѣющій не острый носъ. Шейк. Оси, оси, які ви тупоносі! принесіть мені меду. Ном. № 330.
Нас спонсорують: