Бакалярство, -ва, с.
1) Должность учителя дѣтей.
2) соб. Учителя дѣтей, школяры.
Вираз, -зу, м. Выраженіе словесное. Почала.... солодкими виразами любови промовляти. Выраженіе лица. Вираз на лиці понуро-урочистий.
Висмичок, -чка, м. Ум. отъ висмик.
Курно нар. Дымно; пыльно. Курилася доріженька, курилася курно.
Меж, ме́жи, пред. Между. а) Съ родит. и творит. на вопросъ: гдѣ? Межи білих хаток. Знаєте нас самих, знайте й меж людьми. б) Съ винит. на вопр.: куда? Вліз межи молот і ковадло. Ох, ідеш ти, доню, меж чужії люде. межи очі (вдарити, плюнути). Въ глаза.
Му́ченик, -ка, м. Мученикъ. Щоб роскрились високі могили перед вашими очима, щоб ви роспитали мучеників: кого, коли й за що роспинали.
Надря́пати, -паю, -єш, гл. 1) Расцарапать, нацарапать. 2) Нацарапать, написать некрасиво.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців.
Різьбований, -а, -е. Рѣзной. Стовпи різьбовані церковні.
Увіходити, -ходжу, -диш и ухо́дити, уходжу, -диш, сов. в. увійти, увійду, -деш, гл.
1) Входить, войти. Хто не ввіходить дверима, той злодій. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. Якось туманію, наче жива у землю вхожу. Увійдеш у землю і будеш на тім світі. увійти в дійство. Начать дѣйствовать? Открыть дѣйствія? В нас школа годов шість як у дійство увійшла. увіхо́дити, увійти у неславу. Безславить, обезславить себя. Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько — не раненько із юлиці ходиш.
2) Проходить, пройти. Було 60 верст увійду.
3) Избѣгать, избѣжать. Граду-тучи увійшов, а злих рук не увійшов.
4) ухо́дити за ко́го. Слыть за кого. Дурний, коли мовчить, то за мудрого уходить.
