Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Викохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. викохатися, -хаюся, -єшся, гл. 1) Взлелѣиваться, взлелѣяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356. 2) Вырастать, вырости хорошо, взлелѣяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався. Г. Барв. 120.
Гравила́т, -ту, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
Зюбрій и зябрій, -рія, м. Раст. = жабрій. Вх. Пч. I. 10. Шух. I. 21.
Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь. Вх. Уг. 245.
Коритнячка, -ки, ж. Черепаха. Вх. Уг. 246.
Ляскотня́, -ні́, ж. Хлопаніе, щелканіе, трескотня.
Низькорослий, -а, -е. 1) Низкорослый, малорослый. Комиш низькорослий. О. 1862. V. 30. 2) Низкій. Сю старосвітську низькорослу хату. К. МБ. X. 9.
Ноженя, -ня́ти, с. Маленькая ножка. Обідрана, ледве, ледве несе ноженята. Шевч. 266.
Полох 1, -ха, м. 1) Смятеніе, ужасъ. І радувався царь, що вийшли з його краю, бо страх обняв усіх, увесь Єгипет — полох. К. Псал. 242.
Понизити Cм. понижати.
Нас спонсорують: