Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
Брунитися, -нюся, -нишся, гл. Пускать почки. Дерево бруниться. Кролев. у.
Великовоїн, -на, м. Великій воитель. Рудч. Ск. II. 185.
Головник, -ка, м. 1) = головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. ІІІ. 55. Вх. Зн. 11.
Зелі́зо и пр. = залізо и пр.
Зли́дяний, -а, -е. = злиденний 1. Потіш злидяне серденько. Млак. 89.
Лазник, -ка, м. Банщикъ. Ви, грубники, ви лазники, ви винники, ви броварники, годі вам у винницях горілок курити, по лазнях лазень топити. Лукаш.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу». Ном. № 497.
Платіжний, -а, -е. Платежный, подлежащій окладу. У мене шість душ платіжних. Лебед. у.
Трубка, -ки, ж. 1) Ум. отъ труба. 2) Раст. Cineraria palustris. Вх. Пч. II. 30.
Шарпатися, -паюся, -єшся, гл. Рваться. Потять посадити її на стілець, но молода не дається, кричить і плаче, шарпається, не дається посадити. Грин. III. 508. Як почали коні шарпаться, то й збрую подерли. Н. Вол. у.
Нас спонсорують: