Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тулук

Тулу́к, -ка́, м. 1) Медвѣжонокъ, волченокъ. Вовчиха начинить тулуки. Медведиха ужеребила тулуки. Шух. I. 212. 2) = Тулун. О. 1862. V. Кух. 39.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛУК"
Відтулити Cм. відтуляти.
Забала́кати, -ся. Cм. забалакувати, -ся.
Згук, -ку, м. Звукъ. КС. 1882. IV. 166.
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами. Г. Барв. 64.
Огорода, -ди, ж. Ограда.
Підготувати, -ту́ю, -єш, гл. Подготовить.
Пороспорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Распороться (во множествѣ).
Прискіпатися, -паюся, -єшся, гл. = присікатися. Біда до мене прискіпалась.
Пшенишниця, -ці, ж. Пшеничная солома. Н. Вол. у. Сим. 153.
Розірвати, -ся. Cм. розривати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЛУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.