Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупиця

Тупиця, -ці, ж. = тупак. Вх. Зн. 71. Як добре плече, то й тупиця січе. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПИЦЯ"
Безліч II, -чі, ж. Множество, безчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. І. 50. Як нам назвати ту безліч усяких мук, що в нас приймали мученики й мучениці за своє рідне слово? К. Хп. 126.
Відводини, -дин, ж. мн. Обѣдъ новобрачныхъ, свекра и свекрови у тестя и тещи въ послѣдній день свадебныхъ пиршествъ — субботу той недѣли, въ началѣ которой было весілля, а затѣмъ ужинъ тестя и тещи въ хатѣ новобрачнаго. МУЕ. ІІІ. 170.
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Збігленя́, -ня́ти, с. Выкидышъ. Вх. Зн. 20. Желех.
Зво́дини, -дин, ж. мн. 1) Свадебный обрядъ, состоящій въ томъ, что послѣ первой свадебной ночи сваха, дві прида́нки і дружко́ весі́льний входять у комо́рю и заставляютъ новобрачныхъ встать (зво́дять молоди́х), затѣмъ одѣваютъ новобрачную, удостовѣряя но знаку на сорочкѣ ея невинность до брака. Чуб. IV. 611, 612. 2) = зводи. Вх. Зн. 21.
Карий, -а, -е. 1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40. 2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. Ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Прилюбляти, -ля́ю, -єш, сов. в. прилюби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. Желех. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він... і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє. МВ. ІІІ. 135.
Проплисти, -ву, -веш, гл. 1) Проплыть. 2) Быстро пройти. Не счуєшся, як воно біжить, як ластівка пропливе. Кв.
Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б'є. Гол. І. 136.
Туя, туї, ж. Раст. = тоя. Вх. Пч. І. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.