Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

троста
тростина
тростиновий
тростистий
тростити
тростка
тростовий
трость
тростяний
тростянка
тротина
тротовина
троха
троха 2
трохась
трохи
трочки
трошечка
трошечки
трошиця
трошка
троща
трощити
троюда
троюдити
трояк I
трояк II
троякий
трояко
трояковий
трояково
троян I
троян II
троянда
трояндовий
трояндочка
троянка
троячка
труба
трубач
трубачів
трубачувати
трубета
трубити
трубка
трубний
трубонька
труд
труджений
трудити
трудитися
труднація
трудний
труднити
труднівки
трудність
труднота
труднощі
трудоватіти
трудовий
трудовитий
трудовник
трудовниця
трудяк
трудячий
трудящий
труждатися
тружений
труїти
труйзілля
трумбітати
трумло
трумна
труна
трунва
трунвовий
трунвонька
трунка
трунковий
трунов
трунок
трунонька
труночок
труп I
труп II
трупій
трупіна
трупішати
трупкати
труповий
трупоїд
трупоїдний
труп'я
трус
труса
трусак
трусанина
трусевий
трусик
трусити
труситися
трусихвостка
трусій
труска
трускавка
трускання
трускати
труслин
трусник
трусниця
труснути
трусок 1
трусок 2
трусь
труський
трусько
труськом
трусь-трусь
трут
трута
Виноситися, -шуся, -сишся, сов. в. винестися, -суся, -сешся, гл. 1) Выноситься, винестися. 2) Возноситься, вознестись, подниматься, подняться. Між бідними невеличкими міщанськими хатами високо виносилася покрівля його чималої хати. Левиц. І. 238. 3) курка винеслася. Снесла всѣ яйца, больше ужъ не будетъ нестись. За літо кури винеслись, то тепер і не несуться. Волч. у.
Главосік, -ка, м. Также и во мн. ч. главосіки = головосік. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Предтечи 29-го августа. МУЕ. ІІІ. 33; ЕЗ. V. 205.
Глумота, -ти, ж. Подниманіе на смѣхъ, издѣвательство.
Грубни́й 1, -а́, -е́. = Грубий. Там грубна така корова. Черниг., Ум. Грубне́нький. А він (комисар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. І. 71.
Знищувати, -щую, -єш, сов. в. знищити, -щу, -щиш, гл. Уничтожать, уничтожить, истреблять, истребить. Знищу, — каже, — його з землі, знищу усе, од чоловіка до скотини. Опат. 15.
Лозяни́к, -ка, м. Корзинка изъ лозы.
Помотайло, -ла, с. Первоначальное значеніе: тотъ, кто мотаетъ, наматываетъ. Встрѣчено въ сказкѣ, гдѣ помотайлом въ шутку названъ человѣкъ, учившій женщину прясть, мотать и пр. Мнж. 100.
Поплазка, -ки, ж. Родъ пресмыкающагося? Гидкий як поплазка. Ном. № 8494.
Стрікнути, -кну, -неш, гл. Ужалить. Коли чую, а воно мене неначе шо стріпнуло.... Аж то гадюка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер! Лебед. у.
Нас спонсорують: