Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

троста
тростина
тростиновий
тростистий
тростити
тростка
тростовий
трость
тростяний
тростянка
тротина
тротовина
троха
троха 2
трохась
трохи
трочки
трошечка
трошечки
трошиця
трошка
троща
трощити
троюда
троюдити
трояк I
трояк II
троякий
трояко
трояковий
трояково
троян I
троян II
троянда
трояндовий
трояндочка
троянка
троячка
труба
трубач
трубачів
трубачувати
трубета
трубити
трубка
трубний
трубонька
труд
труджений
трудити
трудитися
труднація
трудний
труднити
труднівки
трудність
труднота
труднощі
трудоватіти
трудовий
трудовитий
трудовник
трудовниця
трудяк
трудячий
трудящий
труждатися
тружений
труїти
труйзілля
трумбітати
трумло
трумна
труна
трунва
трунвовий
трунвонька
трунка
трунковий
трунов
трунок
трунонька
труночок
труп I
труп II
трупій
трупіна
трупішати
трупкати
труповий
трупоїд
трупоїдний
труп'я
трус
труса
трусак
трусанина
трусевий
трусик
трусити
труситися
трусихвостка
трусій
труска
трускавка
трускання
трускати
труслин
трусник
трусниця
труснути
трусок 1
трусок 2
трусь
труський
трусько
труськом
трусь-трусь
трут
трута
Веселитися, -люся, -лишся, гл. 1) Веселиться. Загубиш, то не смутись, — знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Веселіться ж, люде добрі, гуляйте! Шевч. 306. 2) Радоваться. Я тобою, пташко, веселюся. Шевч. 193.
Випочити, -чину, -неш, гл. Отдохнуть.
Виручати, -ча́ю, -єш, сов. в. виручити, -чу, -чиш, гл. Выручать, выручить, освобождать, освободить, спасать, спасти. Ходжу по світу: з біди людей виручаю. Рудч. Ск. II. 79.
Зала́пити Cм. залаплювати.
Му́рга, -ги, ж. Мѣра поверхности: три морга. Кіевск. у.
Олтарь, -ря, м. = вівтарь. Піп живе з олтаря, а писарь з каламаря. Ном. № 212.
Посиротити, -чу, -тиш, гл. Осиротить. Мил. 200. Драг. 179. Маленькії дітки та й посиротила. Чуб. V. 710.
Про пред. О, объ, про. Не все ж Бог дарує, про що люд міркує. Ном. № 71. Хто про що, а він про Наливайка. Посл. 2) Для, на. Сим. 227. К. ЦН. 279. Свічки у мене про всяк час. Харьк. Мабуть Бог так дає про те, щоб менше люде грішили. Г. Барв. 423. Десь у садочку шиє сорочку свойму миленькому про неділочку. Н. п. про мене. Какъ угодно, какъ хочешь, для меня все равно. 3) По. Про мене хоч вовк траву їж. Посл. Діду, дай мені пугу, а тебе про мене нехай собаки ззідять. Посл. 4) про те. Между тѣмъ. І словом він було впоїть тебе, як медом, а про те дивний, якийся дивний з його чоловік був. МВ. ІІ. 21. 5) про що. Зачѣмъ, почему. Нащо, про що, коли Господь дорогу загородив і темряву насупив? К. Іов. 9.
Рунце, -ця, с. Ум. отъ руно.
Тернівка, -ки, ж. 1) Наливка изъ терня. Мкр. Г. 34. Вип'єм з півкварти тернівки або що. Греб. 304. 2) мн. Раст. Primus institia L. Вх. Зн. 69. Ум. терні́вочка.
Нас спонсорують: