Багатирь, -ря, м.
1) Богачъ. Такий багатир, що не знає що́ то нема. Багатирь був, а жив, як убогі люде живуть. Багатир був! Що було в його поля, худоби, що всякого добра! Умре багатир, то йде за ним увесь мир, а вмре харпак — тільки піп та дяк.
2) Богатырь. Були вони багатирі: велику силу мали. Портрети всіх багатирів: як Александр цареві Пору давав із військом добру хльору...
Дорожне́та, -ти, дорожне́ча, -чі, ж. Дороговизна. Ото дорожнета на рибу, — не докупишся.
Друлівни́к, -ка́, м. Инструментъ, которымъ гуцульськіе мосяжники вырѣзываютъ при орнаментировкѣ металла круговыя линіи. Части: цилиндрическій стержень било, въ нижнемъ концѣ стержня вставленъ стальной писачок съ двумя (какъ въ вилахъ) остріями, при прорѣзываніи круга одно изъ нихъ — сердешник — находится въ центрѣ, другое — околичник — очерчиваетъ окружность; выше стержень проходитъ сквозь горизонтально лежащій дискъ, — кочало, а еще выше сквозь планку — валок, отъ котораго идетъ веревочка — мотузок, выше проходящій сквозь стержень; движеніемъ валка вверхъ и внизъ приводится во вращеніе стержень, а потому и писачок.
Зарі́вна и зарі́вно, нар. Поровну, ровно, наравнѣ; одинаково; все равно. Укупі грались (панич та лакей — діти) і усе у них зарівна. Каждого зілля узяти зарівно. Вона ділить все зо мною — зарівно щастя з бідою. Йому зарівно, чи дома, чи ні. Коли не Галя, то хай і... Варвара буде, а я зарівно пропав, бо не буду любити.
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька.
Надога́д нар. Намекая на что. Надогад буряків, щоб дали капусти. Cм. догад.
Обачність, -ности, ж. Осмотрительность, осторожность, внимательность.
Оріх, -ха, м.
1) Орѣхъ. Був оріх, а тепер свистун. Соловійко на орісі, зозуленька на калині.
2) мн. — болотяні, водяні, чортові. Раст. Trapa natans L. Ум. орішок, орішенько.
Праценька, -ки, ж. Ум. отъ праця.
Регітня, -ні́, ж. Хохотъ, хохотаніе.