Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупісінько

Тупісінько нар. Совершенно тупо. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПІСІНЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПІСІНЬКО"
Відморювати, -рюю, -єш, сов. в. відморити, -рю, -риш, гл. — бджоли. Морить, заморить пчелъ. Треба перед Спасом одморювати бджіл. Волч. у. (Лобод.).
Галанський, -а, -е. Голландскій. Стор. II. 160.
Закандзю́битися Cм. закандзюблюватися.
Заразни́й, -а́, -е́. = заразливий. Холера дуже заразна. Волч. у.
Захолода, -ды, ж. Прохлада. Желех.
Ляшо́та, -ти, ж. соб. = ляхва. Вх. Лем. 433.
Підбитяк, -ка, м. = підбитеняк. Гол. Од. 72.  
Пришви, -шов, ж. мн. Въ сапогахъ: головки. Ном. № 3087. Гол. Од. 15.
Тугшати, -шаю, -єш, гл. 1) Дѣлаться туже. 2) = тужавіти. Грязь від морозу тугшає.
Шпетно нар. 1) Безобразно, гадко. 2) Аккуратно, опрятно. Кв. Ум. шпетненько. Вбіралася шпетненько — шнурочок до шнурочка, гапличок до гапличка. МВ. ІІ. 31.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПІСІНЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.