Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотіти

Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Доча́сний, -а, -е. Временный. Щастя дочасне, а злидні довічні. Ном. № 1450.
Забри́шкатися, -каюся, -єшся, гл. Заважничать, зачваниться; закапризничать.
Малаха́йка, -ки, ж. = малахай 1. Ум. малахаєчка. Малахаєчка, що сама січе, сама і крає. Мнж. 22. Малахаєчка-дротяночка. КС. 1882. V. 362.
Медо́к, -дку и медо́чок, -чку, м. Ум. отъ мед.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Рандарство, -ва, с. = орандарство. К. Досв. 167.
Угожий, -а, -е. = вгоден.
Удовицький, -а, -е. = удовиний. К. Псал. 257.
Черчеть, -ти, ж. = черч. Шух. І. 152.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.