Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупотіти

Тупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = тупотати. Росердився мій миленький аж ногами тупотить. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПОТІТИ"
Бриця, -ці, ж. Раст. Setaria glauca Beauv. ЗЮЗО. І. 136. Бриця в пашні помішниця. Ном. № 10136. Торох, торох, сію горох, а вродиться бриця. Н. п.
Версть, -ти, ж. = верства 3 — 5. Вх. Зн. 6.
Вимити, -ся. Cм. вимивати, -ся.
Драглина́стий, -а, -е. Топкій. Драглинаста лука. Васильк. у.
Жовто́чниця, -ці, ж. = жовтяниця 2. ЗЮЗО. І. 116.
Малині́вка, -ки, ж. Наливка малиновая.
Нечупара, -ри, об. = нечепура.
Песя́, -ся́ти, с. = песеня. Вх. Пч. II. 5.
Того 1), мѣст. Род. пад. отъ той, те. 2) сз. Потому, оттого. Того ж жиди і свинини не їдять. Драг. 4. А чого стало тепло?... — Того, що весна настала. Ком. II. 45.
Толуб, -ба, м. = тулуб. Ум. толубець. Грин. III. 93.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПОТІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.