Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турецький

Турецький, -а, -е. 1) Турецкій. Турецька каторга. Макс. 2) турецьке про́со. Amaranthus caudatus L. 3) турецький сльоз. Malva selvestris L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЕЦЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРЕЦЬКИЙ"
Валочка, -ки, ж. Ум. отъ валка.
Дарома́ нар. = Дарма. О. 1861. VI. 62. А ясно, ясно — дарома, що ніч. О. 1862. V. 78.
Дбач, -ча́, м. Пріобрѣтатель, рачитель.
Зга́цькати, -каю, -єш, гл. — ко́ні. Изморить лошадей, гнавши ихъ. Вх. Лем. 418.
Миролю́бний, -а, -е. Миролюбивый. Миролюбним людям Бог помагає і дома й на полі. Г. Барв. 345.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Поспускати, -ка́ю, -єш, гл. То-же, что и спустити, но во множествѣ. Дуб і поспускав гілля. Мнж. 6. Він швидко поробивши човни, на синє море поспускав. Котл. Ен. І. 6.
Уполоти, -лю, -леш, гл. Выполоть (часть). Вполов пів грядки.
Усікати, -каю, -єш, сов. в. усікнути, -ну, -неш и усікти, усічу, -чеш, гл. 1) Отрубывать, огрубить. Судили його військовою радою і присудили усікнути голову. К. ЧР. 28. 2) = врубати 3. Дубей ніхто не ноже ні всікти, ні врубати. Мнж. 152.
Уцвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить небольшими гвоздиками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРЕЦЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.