Бурхати, -хаю, -єш, гл.
1) Порывисто дуть (о вѣтрѣ), сильно волноваться (о водѣ), бушевать. Великі хвилі піднялись і вітри зачали бурхати. Море.... реве да бурхає.
2) Бросать, швырять. Високі хвилі закипіли, суденце стали вверх бурхать. Там Дем'ян копа, тільки голову вже видно з ями, бурха землею.
3) Вырываться, вылетать (о водѣ, дымѣ и пр.) Загорівся Господь гнівом, з ніздер дим бурхає.
Відшмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = відшмагати. Я тебе батогами одшмарую.
Вс... Cм. ус....
Жим, -му, м. = задава 2.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями.
Лю́лечки Ум. отъ люлі.
Налю́шник, -ка, м., налю́шня, -ні, ж. Веревочное, кожаное или скрученное изъ дерева кольцо, которымъ привязывается люшня́ къ полудрабку.
Повалець, -льця м., также накидальний по́валець. Волосяной арканъ.
Тягулиця, -ці, ж. Употреблено въ загадкѣ на возъ: Чотирі чотиренки та два хведоренки тягли тягулицю за хвіст на вулицю.
Усевладній, -я, -є. Всемогущій. Подай мені всевладню силу мови.
