Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тринчик
тринькало
тринькання
тринькати
трипутень
трипутник
трип'ять
трирішній
трисв'ятий
триста
триття
триумф
триумфальний
триумфувати
трихи
трицалівка
тричи
тришия
трібний
трібувати
трівати
трівога
трівожити
трівожитися
трівок
трійка
трійло
трійник
трійця
трійчак
трійчичка
трін
тріні
тріп I
тріп II
тріпанина
тріпання
тріпати
тріпатися
тріпнути
тріпнутися
тріпотати
тріпотатися
тріпотіти
тріпу
трісі
тріска
тріскання
тріскати
тріскатися
тріскач
тріскотати
тріскучий
тріснути
трісочка
трісочок
трістя
трісчина
трісь
тріфолія
трішки
тріщ
тріщання
тріщати
тріщуватий
тріщук
тровити
тровлюк
трогати
троє
троєзілля
троєм
троєнка
троєчко
троєшки
трої
троїстий
троїти
троїти 2
троїтися
троїцький
тройзіл
тройзілля
тройко
тройник
тройнити
тройноголов'як
тройняг
тройнячок
тройця
тройчак
тройчаки
тройчастий
тройчатий
тройчатка
тройчистий
трок
трон
трона
троп
тропа
тропак
тропарь
тропати
тропити
тропка
тропник
тропок
тропота
троск
троска
троскання
троскати
троскатися
троскіт
троскотання
троскотати
троскотіти
тросник
тросок
Вихрюватий, -а, -е. 1) Обильный вихрями. Зіма вихрувата. 2) Сокрушає беззаконним буйні глави вихрюваті. К. Псал. 152.
Відзаддя, -дя, с. Мякина. Желех. Ум. відзаддячко. Що ж она діє? Золото пряде. Ходім до неї колядувати, ой чей же нам дасть по колядочці, по колядочці, хоть відзаддячко, хоть відзаддячко, хоть відпрядочки. Гол. IV. 31.
Забі́гматися, -маюся, -єшся, гл. Забожиться, употребляя выраженіе: «Бігме». Вх. Зн. 21.
Обашлувати, -лую, -єш, гл. Пообѣщать, дать обѣтъ. Батько обашлував синові теля на господарство. Рк. Левиц. Я обашлував на церкву хоругов зробити.
Омет, -та, м. Ометъ, край, пола одежды. Шитії омети, ризи дорогії. Шевч. ІІ. 270.
Підлітати, -та́ю, -єш, сов. в. підлеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. 1) Подлетать, подлетѣть. Підлетіла ластівонька до свого гнізда. 2) Подниматься, подняться въ воздухъ. Знявся орел і високо-високо вгору підлетів. До сонця а ні підійти, а ні підлетіти не можна. Ком. І. 18. 3) Пролетать, пролетѣть немного. Стали ловить ятлика; от-от піймають, а він і підлетить трошки. Грин. І. 146. Як тобі, да тетірко, по пожару да не кілко? Де пожар погорить, — крильцями підлечу; де травиця полягла, — ніжками підбіжу. Мет. 221. 4) Съ отрицаніемъ с. в.: быть не въ состояніи летѣть. Уже й не підлетить сокіл, знемігся, сів.
Підстароста, -ти, м. 1) Помощникъ старости 1. 2) Помощникъ старости на свадьбѣ. Маркев. 130. Старости, пани підстарости! благословіть молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв.
Портреть, -ті, ж. = портрет. Така била уродліва, що у кождого царя вибіта єї портреть била, вимальована. Драг. 264.
Приобіцяти, -ця́ю, -єш, гл. Пообѣщать. Що ти мені приобіцяєш за твої діти? Гн. І. 22.
Таланливо нар. Счастливо.
Нас спонсорують: