Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тупнути

Тупнути, -ну, -неш, гл. Топнуть. Серед степу тупне кінь ногою. Шевч. 16. Треба й на свого филозофа тупнути раз та другий. Левиц. Пов. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 295.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУПНУТИ"
Вічистий, -а, -е. Вѣчный; долговѣчный. Вх. Лем. 399.
Джерме́льце, -ця, с. Ум. отъ джермело.
Дра́ма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма». Хата, 113.
Назоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Надоѣсть, досадить. Ти мені назолився. Н. Вол. у. 2) Нащелочить, набучить.
Полуднувати, -ную, -єш, гл. = полуднати. Їхав чумак, та їдучи полуднував. Чуб. І. 34.
Пропрясти, -пряду, -де́ш, гл. Пропрясть извѣстное время.
Тупість, -пости, ж. Тупость. Шейк.
Фраїрча, -чати, с. = фраїрочка. Гол. III. 415.
Хвалити, -лю́, -лиш, гл. Хвалить, восхвалять. Мого свекорка гудять, а батенька хвалять. Мет. 125. Парубок так радіє та Бога хвалить, та панові дякує. Рудч. Ск. II. 9. хвалити бо́га. Слава Богу. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась. Рудч. Ск. II. 142. Ти ж у мене, хвалить Бога, молода й хороша, як ягода. МВ. ІІ. 64. Хвалить Бога милосердного, ні одного козака з війська не втеряли. АД. І. 189.
Ходьба, -би, ж. Ходьба. Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли од ходьби. Кв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУПНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.