Зашкару́бнути, -бну, -неш, гл. Засохнуть, отвердѣть сверху, покрыться какъ бы коркой. Виверни кожуха, а то як змочить дощ та зашкарубне, буде такий, як луб. Як нападе нежидь, то й у носі зашкарубне. Земля зашкарубла.
Зюзя, -зі, ж.
1) Дѣтск.: букашка и вообще все крошечное.
2) ? Змерз, як зюзя. П'яний, як зюзя.
Мерша́ник, -ка, м. 1) Быкъ. 2) = мершавиця.
Місти́на, -ни, ж. Мѣсто. Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! Ум. містинка, місти́ночка.
Неспромога, -ги, ж.
1) Невозможность. Неспромога мені се зробити.
2) Несостоятельность, недостатокъ средствъ. Неспромога моя наймита держати.
Опоживляти, -ля́ю, -єш, сов. в. опоживити, -влю, -виш, гл. Придавать, придать новые силы, оживлять, оживить.
Поганка, -ки, ж.
1) Мерзавка. Я б її сяку таку поганку через поліцію додому добула. Ой не бий, милий, да через ту поганку.
2) Некрасивая.
3) Плохая вещь. Латку поганку скинь під лавку.
4) Язычница. Доню серце! ти говориш мов не християнка: ти і Бога собі твориш наче, тьфу! поганка.
5) Лихорадка.
6) Змѣя, Pelias chersea.
7) = веретільник, Anguis fragilis.
Пожирення, -ня, с. Пожиранье, пожранье. Переказує якийсь змій цареві, щоб він або три вози золота дав, або старшу дочку на пожирення.
Розлуплювати, -люю, -єш, сов. в. розлупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Разламывать, разломить на части что либо хрупкое: посуду, яйцо и пр. Розлупила горщик, миску.
Ставище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ прудъ.
