Димо́вий, -а, -е. 1) Дымовой. Що се, що серед пустині стовпом димовим знялося? 2) Сдѣланный изъ дими. Що я приїду пишно та красно, а ти ще краще — сивою паровицею у намітках димових.
Діву́ха, -хи, ж. = Дівуля. Купила Олена сережечки зелені: як уділа у вуха — славна була дівуха.
Задрі́панець, -нця, м. Забрызгавшійся грязью, неряха.
Зда́влювати, -люю, -єш, сов. в. вдави́ти, -влю́, -виш, гл. 1) Сдавливать, сдавить, давить, задавить. Не грай, кітко, з медвідем, бо тя здавить. Здавив за руку, аж хруснуло. 2) здави́ти о́ком на ко́го. Подмигнуть. Здавив на мене оком, я й замовк та й край.
Картоплище, -ща, с. Мѣсто, съ котораго снять картофель, а также и вообще мѣсто, употребляющееся для посадки картофеля.
Лінува́ння, -ня, с. Лѣность.
Потелепати, -паю, -єш, гл. Потрясти. Як потелепав і всьо завалив. Сливку потрис, потелепав, та й не впала не їдна.
Ряхтіти, -хчу, -тиш, гл. Блестѣть, сверкать. Як золото ряхтить. На морі огрядні кораблі без ліку-міри стоять собі пишними рядами та ряхтять мов пав'яне піря на сонці.
Сподобання, -ня, с. = сподоба. Ані гречки, ні полови, ні колосування, побив дяку києм.... аж до сподобання.
Товт, -та, м. Купець.