Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркотання

Туркотання, -ня, с. 1) Воркованіе. 2) Ворчаніе. 3) Толкованіе одного и того же. 4) Стукъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАННЯ"
Браття, тя, с. соб. Братья. К. Псал. 77. Браття любе, браття миле! АД. І. 114.
Витикатися, -каюся, -єшся, сов. в. виткнутися, -нуся, -нешся, гл. Вытыкаться, виткнуться, высовываться, высунуться. Виткнулась головка, співаючи «кукуріку». Рудч. Ск. І. 36. Зачувши у дворі гомін, виткнулась з хати. Мир. Пов. II. 80.
Джерло́, -ла́, с. = Джерело. А в сій горласі, глянь, грязюка ущерть джерло сповнила. Черномор.
Доснува́тися, -ную́ся, -є́шся, гл. Оканчиваться основѣ (въ тканьѣ). 2) = досновиґатися.
Запла́та, -ти, ж. Плата; вознагражденіе. Яка заплата, така й робота. Чуб. І. 283. Хоч у ката, аби заплата. Н. Вол. у. Роздай робітникам заплату. Єв. Мт. XX. 8. Бо Бог правдивий всіх нас діла знає: як хто заслужить — так заплату дає. Чуб. V. 450.
Засе́ра, -ри, об. Нечистоплотный человѣкъ.
Потаїти, -таю́, -їш, гл. Скрыть, удержать въ тайнѣ. Сором сказати, а гріх потаїти. Ном. № 3175.
Смердюк, -ка, м. Вонючій, вонючка. Полт. г. Слов. Д. Эварн.
Тічня, -ні, ж. Стая собакъ или волковъ во время течки. Шейк.
Ужалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сжалиться, пожалѣть кого. Ой пішла б ти, сиротино, мачухи б просила: може б вжалілась таки й сорочку пошила. Грин. III. 412.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.