Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркотання

Туркотання, -ня, с. 1) Воркованіе. 2) Ворчаніе. 3) Толкованіе одного и того же. 4) Стукъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАННЯ"
Зарива́тися I, -ва́юся, -єшся, сов. в. зари́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Зарився, як свиня въ шині. Ном. № 13784.
Кивуха, -хи, ж. Любящая кивать, преимущественно изъ кокетства. Кв. Жел.
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Паздерник, -ка, м. Октябрь.
Підшийок, -йка, м. = підгірля. Рудч. Чп. 250.
Прилиза, -зи, об. Съ гладко причесанными волосами; щеголь, франтъ.
Ходіння, -ня, с. Хожденіе. Черк. у.
Цера, -ри, ж. Цвѣтъ лица. Котл. Ен. VI. 81. Як циган, смуглой цери був. Котл. Ен. ІІІ. 31.
Чеплія, -лії, ж. = чаплія.
Читака, -ки, об. Чтецъ, чтица. Із тебе, як бачу, і читака поганий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.