Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркотання

Туркотання, -ня, с. 1) Воркованіе. 2) Ворчаніе. 3) Толкованіе одного и того же. 4) Стукъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАННЯ"
Вовкодух, -ха, м. Злой человѣкъ. Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами. МВ. (О. 1864. ІІІ. 64).
Гидосний, -а, -е. = гидкий. Левч. 95.
Дешеви́ти, -влю́, -ви́ш, гл. Дешевить кого, что.
Нелюдськість, -кости, ж. 1) Безчеловѣчность. 2) Необходительность.
Поводити 2, -джу, -диш, гл. Поводить. Коли б мене молодий хоч по хаті поводив. Чуб. V. 577.
Скавучати, -чу, -чи́ш, гл. Визжать (о собакѣ).
Ушанування, -ня, с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування. Котл. Ен. VI. 6.
Фацнути, -ну, -неш, гл. Дать пощечину. Фр. (Желех.).
Чижмар, -ра, м. Сапожникъ.
Швея, швеї, ж. = швайка 6. Вх. Пч. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКОТАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.