Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

тетеря
тетеря 2
те-те-те
тетівка
тетін
тетірка
тетка
тетюха
тетя
теч
теча
течи
течій
течія
течка
теща
тещин
тещухна
ти
тибель
тигитка
тигод
тигр
тигриця
тигрів
тиди-денця
ти-ди-ди
тидидикати
тидри-тана
тижбір
тиждень
тижик
тижник
тижнівка
тижньовий
тижньово
тижнювати
тий
тик!
тика
тикало
тикання
тикати
тиква
тикнути
тил
тилатий
тилє
тилилички
тилинка
тилій
тило
тилок
тиль-тиль
тиляги
тим
тимпанник
тимуль
тимфа
тимчасовий
тимчасовний
тин
тинди-ринди
тинина
тинини
тинити
тиння
тинок
тинутися
тинфа
тинянка
тинятися
тип
типець
типик
типичний
типтися
тир
тира
тиран
тиранити
тиранство
тиранський
тирва
тирвак
тирво
тирвовий
тириканяя
тирикати
тирири
тиририкання
тиририкати
тиририри
тирити
тирка
тиркавий
тиркання
тиркати
тиркатий
тиркотайло
тиркотати
тиркута
тирлиґач
тирлич
тирло
тирлувати
тирлуватися
тирса
тиртак
тиртиця
тирхати
тирхатий
тирч
тирчак
тирчати
тирша
тис
тисина
тиск
тискавиця
Бугайчик, -ка, м. Ум. отъ бугай.
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Дієви́й, -а́, -е́. Дѣйствующій. дієві особи, д. люде. Дѣйствующія лица въ сценическихъ произведеніяхъ. К. Бай. 5.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Злість, зло́сти, ж. 1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. І од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злості болять кості. Ном. № 2934. На злість моїй жінці нехай мене б'ють. Ном. № 2813. 2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. Н. п.
Настоптувати, -тую, -єш, сов. в. настоптати, -пчу, -чеш, гл. Наступать, наступить. Турн злобно сильною п'ятою на труп Паланта настоптав. Котл. Ен. VI. 30.
Порція, -ції, ж. 1) Водка, даваемая рабочимъ предъ обѣдомъ и ужиномъ; мѣра водки. Дає нам по сьомаку або по четвертаку та по три порції на день. О. 1861. XI. 115. 2) Рюмка, стаканчикъ для водки. Шух. І. 101. Ходімо ж по порції вип'ємо. Г. Барв. 427. Ум. по́рційка. Брат вітає мальованими порційками. Федьк.
Розжевріти, -рію, -єш, гл. Разгорѣться. Головешка розжевріла. Черк. у. Розжеврілось і розгорілось, пішов димок до самих хмар. Котл. Ен. II. 29.
Свіча, -чі, ж. Свѣча. Свіча горить. Рудч. Ск. I. 197. Ум. свічка, свічечка. Свічечка горить, батенько не спить, — не вийду. Чуб. III. 136.
Тупцяння, -ня, с. = тупцювання. Юрба хлопців, їх тупцяння і їх підлесливість. Левиц. Пов. 308.
Нас спонсорують: