Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тулуча

Тулуча, -чати, с. = тулук 1. Вх. Зн. 71.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛУЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУЛУЧА"
Безпалок, -лка, м. Черниг. и безпалько, -ка, м. Шейк. Человѣкъ, не имѣющій одного или нѣсколькихъ пальцевъ; безпалый. Аф.
Дри́за да́ти. Побѣжать, убѣжать. Як дав дриза, дак так тілько п'ятами залопотів.
Зажа́ртий, -а, -е. Ожесточенный, озлобленный.
Заруся́віти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться русымъ.
Знудитися, -джу́ся, -дишся, гл. Затосковать. Як би була поїхала, то знудилася б. Могил. у. Тяжко ж мені на серденьку, трохи ся не знуджу. Гол. І. 293. Знудившися життям своїм мертвецьким, жадали ми у вирви полетіти. К. ХП. 96.
Набро́їти, -ро́ю, -їш, гл. Накуралесить, надѣлать глупостей. Тепер же на мене звертає, сама наброївши біди. Котл. Ен. VI. 13.
Окрутнути, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Стерти, -ся. Cм. стирати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУЛУЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.