Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19

требулька
тревний
трейки
трейтина
трейтій
трейтяк
трейтяка
трейцятий
трейчатий
трейчи
трембіта
трембітанник
трембітати
трембітка
трембухатий
трембухач
тременталь
тремкий
тремтіння
тремтіти
трензель
треножити
трепати
трепатися
трепачка
трепет
трепета
трепетати
трепетатися
трепетик
трепетний
трепеття
трепілка
трепітка
трепіток
трепіття
трепло
трепнути
трепота
трепотати
трепотатися
трепотіти
третий
третина
третій
третний
третно
третяк
трефити
трець
тречи
треш!
три
триб
триблистий
трибок
трибратній
трибулька
трибун
трибуна
трибунал
трибух
трибухатий
трибушон
тривавий
тривалий
тривалість
тривальний
тривати
тривний
тригубач
тригубий
тридев'ятий
тридев'ять
тридесятий
тридесять
тридньовий
тридцятеро
тридцятий
тридцятка
тридцяток
тридцятолітка
тридцятострунний
тридцять
триждень
тризілля
тризубець
трийцять
трийчи
триклятий
триконь
трикут
трикутник
трикуток
трилітній
тримання
тримати
триматися
тримбіта
тримонний
трина
тринадцятеро
тринадцятий
тринадцятка
тринадцять
триндатися
тринди
триндикати
триндичка
тринити
триниця
триніжка
триніжник
триніжок
тринка
тринкаль
тринкати
триння
тринпіль
тринпуль
Відкрутити, -ся. Cм. відкручувати, -ся.
В'юрок, -рка, м. = юрок. Чуб. VII. 409.
Да́леч, -чі, ж. Даль. Він любив у той час довго, довго дивитись на чорний чорніговський бір, на сизу далеч, неначе там записана була його доля. Левиц. Пов. 331.
Завідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Околдовать. Дочку завідьмувала якась ледащиця.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть. Ном. № 847.
Нічниця, -ці, ж. 1) Родъ большой удочки, которая ставится на ночь. Вх. Зн. 41. 2) Одинъ изъ злыхъ духовъ (по вѣрованіямъ гуцуловъ). Шух. I. 43. 3) мн. Безсонница. Нічниці напали, та казав би ніч, дві, а то ось тиждень вже затого буде.
Облуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. облупитися, -плюся, -пишся, гл. Обдираться, ободраться, облупиться, обвалиться. Хати не обмаже: облупиться, обсиплеться. Г. Барв. 224.
Умивальний, -а, -е. Умывальный. Моя вмивальна чаша. К. Псал. 137.
Шкулкий, шкулький, -а, -е. 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. Н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.
Шрубок, -бка, м. Ум. отъ шруб.
Нас спонсорують: