Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туман

Туман, -ну, м. 1) Туманъ. Над ним хмарою чорніє туман тяжкий. Шевч. тумана перти. Дурачить, врать. Св. Л. 174. туман навести на ко́го. Обморочить, отуманить. На тебе десь туман у Литві навели. Греб. 384. 2) Весенняя хороводная игра. Мил. 49. Ум. туманочок. Шевч. 95, туманець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 294.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУМАН"
Балагульський, -а, -е. Относящійся къ балагул'ѣ. Балагульський віз. Грин. I. 55.
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Ганібний, -а, -е. 1) = ганебний. 2) Въ презрѣніи находящійся. Сама бідна і ганібна. МВ. (О. 1862. І. 96).
Налу́да, -ди, ж. Бѣльмо. Тепер пани ніц не бачат, бо мают налуди. ЗЮЗО. І. 57. Cм. полуда (на очах).
Преогорчати, -ча́ю, -єш, сов. в. преогорчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Сильно огорчать, огорчить. Лучче йому з нудьги загинути, ніж пан-отця навік преогорчити. К. ЧР. 234.
Причинок, -нку, м. Причина. Коптський... зробивсь причинком зла. К. Дз. 88.
Пунь, (ня м.?), пу́нька, -ки,, ж., пунькало, -ла, с. зоол. Bombinator igneus, жерлянка. Вх. Пч. II. 16.
Розмежувати Cм. розмежовувати.
Самодержець, -жця, м. = самодержавець. К. Кр. 19. К. Бай. 27. Московський самодержець. К. ПС. 128.
Стрицовий, -а, -е. Страусовый. Стрицове пірько. АД. І. 46.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.