Бережний 1, -а, -е. = бережкий. Ум. бережненький.
Гайвороння, -ня, с. Грачи. Як же закрякає гемонське гайвороння та здійметься, наче хмара.
Гомінки́й, -а́, -е́. Громко говорящій, звучный. Торжища гомінкі.
Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. 2) Способный чоловѣкъ.
Жмурко́, -ка́, м. Человѣкъ, постоянно щурящій глаза.
Зари́вкуватий, -а, -е. Сварливый, заводящій ссору.
Ме́рзнути, -зну, -неш, гл. Мерзнуть, зябнуть. Не купив батько шапки, — нехай ухо мерзне. Ластівки на зіму не летять у вирій, а мерзнуть у воді.
Рамінник, -ка, м. Кожаный поясъ. Cм. ремінник.
Сохнути, -хну, -неш, гл. 1) Сохнуть. В піч положу, — мокне, на воду положу. — сохне. (Заг.: віск). 2) Сохнуть, увядать. Вяне, сохне сиротою. Ой чого ж ти, козаченьку, ще й молод, да сохнеш?
Фацкувати, -кую, -єш, гл. Бить по щекамъ, давать пощечины. .
