Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркениця

Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИЦЯ"
Борсучий, -а, -е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.
Дожива́тися, -ва́юся, -єшся, сов. в. дожи́тися, -живу́ся, -ве́шся, гл. Доживаться, дожиться. Бачимо, бачимо, вразький сину, — дармо, що ти гетьман, — до чого ми в тебе дожилися. К. ЧР. 375.
Замізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Задумать.
Костуронька, -ки, ж. Посошекъ. Дайте мені костуроньки опіратися. Мил. 149.
Ми́лостиня, -ні, ж. Милостыня. Багато й старцям милостині подавали. Кв. І. 117. Який манастирь, така милостиня. посл. ум. милостинька. Мала милостинька, та варт за велику.
Надсипа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. надси́пати, -плю, -плеш, гл. Отсыпать, отсыпать часть.
Народо́вий, -а, -е. Народный.
Обжати, -ся. Cм. обжинати, -ся.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.
Снітий, -а, -е. оріх = снітяк. Вх. Лем. 468.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.