Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркениця

Туркениця, -ці, ж. = туркеня. Загадала їй туркениця три діла. АД. І. 287.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКЕНИЦЯ"
Гурто́к, -тка́, м. Ум. отъ гурт.
Ду́рно нар. 1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. Чуб. III. 210. 2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Мет. 22. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Мет. 421. Ум. дурне́нько, дурне́сенько.
Заладна́ти, -на́ю, -єш, гл. = залагодити. Стріха в його добре попрогнивала і мохом пообростала: треба заладнати. Г. Барв. 14.
Карлючка, -ки, ж. Ум. отъ карлюка. О. Мойсей зігнув шию карлючкою, а голова звисла на груди. Левиц. І. 142. Кожда ручка собі карлючка. Ном. № 9718. загнути карлючку кому. Задать трудный вопросъ кому, поставить въ затруднительное положеніе кого.
Копаний, -а, -е. Выкопанный. Ой у полі край дороги копана кирниця. Н. п.
Наві́дшибі нар. Особнякомъ, въ сторонѣ, отдѣльно. Хата стоїть навідшибі. Мій син Андрій навідшибі живе, а Петро зо мною. Черк. у.
Обложити, -жу́, -жиш, гл. 1) = обікласти. Пан обложив біля себе роботників. Грин. І. 217. 2) Уложить (спать). Я обложив її з дітьми, — було це уночі. Новомоск. у. 3) Обложить, осадить. Ой ні, не татари, — християнська сила, мов хмарами грімучими табор обложила. К. Досв. 7. 4) безл. його обложило. У него распухла шея — при дифтеритѣ, а также при заушницѣ. Екатеринославск. г.
Сипати, -плю, -плеш, гл. 1) Сыпать. Сип сюди борошно. Чи засміється, чи застыдиться, — так искри і сипле з очей. Г. Барв. 293. Так аж снігом сипле за шкуру. Ном. № 4397. 2) Лить, наливать. Ой пє козак да горілочку, а шинкарочка сипле. Грин. III. 316. Ой сип сирівець та криши опеньки. Шевч. Сип воду! Kolb. І. 34. 3) Лить, отливать изъ металла. Шух. І. 273, 275, 281 — 284. 4) О сѣти: выбрасывать въ воду. Сипати невід. (Стрижев.). 5) Шоссировать, мостить камнемъ (дорогу). Дорога широка, сипана камньом. Гн. I. 11.
Сірати, -ра́ю, -єш, гл. При игрѣ въ тикало: искать спрятанную подъ кѣмъ то изъ сидящихъ игроковъ палочку. КС. 1887. VI. 475.
Трусь-трусь, меж. для призыва кролика.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.