Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

туркотати

Туркотати, -чу́, -чеш, гл. 1) Ворковать. В лузі туркотала горлиця. Левиц. І. 113. 2) Ворчать. 3) Твердить одно и то же. 4) Стучать; барабанить. Щось гуркотит і туркотит. Гол. III. 464. Барабан туркоче. Мир. ХРВ. 145.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКОТАТИ"
Болотянка, -ки, ж. Стрекоза съ темно-синими крыльями. Мнж. 176.
Глянути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ глядіти. Глянуть, взглянуть, посмотрѣть. Ой як гляну на хустину, — згадаю дівчину. Мет. 23.
Дж! меж., выражающее звукъ отъ взмахиванія розгой, хлыстомъ.
Запорожни́ти Cм. запорожнювати.
Келюх, -ха, м. = келех 2. Столи заставлені туровими рогами, келюхами і чарками. Стор.
Напова́житися, -жуся, -жишся, гл. Приложить усилія, старанія. Як не наповажишся, то не буде з того нічого. Ном. № 7192.
Ногавиця, -ці, ж. 1) Штанина. 2) мн. Штаны суконные. Kolb. І. 41. Дівки вінки погубили, а парубки ногавиці. Чуб. V. 1113.
Підповнити Cм. підповняти.
Уплітати, -таю, -єш, сов. в. уплести, -ту, -теш, гл. 1) Вплетать, вплесть. А чому ти й досі ніколи не вплетеш кісники. Шевч. 494. 2) Сплетать, сплесть. Батога з піску не вплетеш. Ном. № 5259.
Швачка, -ки, ж. Швея. Дочки зросли, — у швачки пішли. Чуб. III. 404. Ум. шва́чечка. Мил. 217.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.