Бігати, -гаю, -єш, гл.
1) Бѣгать. Бігає по луці. Въ повел. накл. употребл. иногда бігай вм. біжи. Бігай, коню, бігай, коню, бо вже вечеріє. Употребл. оно также тавтологически: Ой бігайте-біжіть шляхом да наженіте Касю з ляхом. Бігай, хлопче! Бігаймо у великий гай! Бігаймо, кажу.
2) О коровахъ: случаться.
Богомільний, -а, -е. Набожный, богомольный. Був собі чернець і такий богомільний.
Вербунка, -ки, ж. Вербовка. Пристань, пристань до вербунки, будеш їсти з маслом курки.
Воєводський, -а, -е. Воеводскій.
Ду́дник, -ка, м. = дударь 1 и 2. За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла: заграй мені, дуднику, у дуду. Ум. ду́дничок. Заграй, дудничку, — танцюй, дурничку.
Петелька, -ки, ж.
1) Ум. отъ петля. за петельки вхопив. Схватилъ за грудь.
2) мн. Переплетенныя веревочки, въ которыхъ носятъ горшки съ кушаньемъ въ поле.
3) мн. Веревки, сложенныя въ петлю: въ нихъ, на небольшія разстоянія, носятъ охапки сѣна.
Пуперник, -ка, м. Карликъ.
Спадь, -ди, ж. Часть вершки. (Cм.).
Хиць меж.
1) Выражаетъ паденіе? А вона хиць мені на шию.
2) = хап.
Цікавий, -а, -е. 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. На все цікавим оком спозирає. 2) Бойкій, живой, шустрый. Яке цікаве! 3) Смыслящій, искусный. Цікавий козак, та босий. Цікавий, як циган до бджіл. В єднім селі був бардзо цікавий коваль; бувало як вистригне плуга, рало, сокиру, або окує вола, то на чудо, аж сміється. 4) Интересный. Се дуже цікава річ. Ум. цікаве́нький.
