Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роззувати

Роззувати, -ва́ю, -єш, сов. в. роззу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Разувать, разуть, снимать, снять обувь. Ой у мене в огороді зозуля кувала, — бодай малий не діждав, щоб я тебе роззувала. Найми собі хлопця та маленького, щоб він тебе роззував молоденького. Н. п. Як же роззули чоботи й онучі, то й знайшли зашитих аж пять золотих. Кв. II. 315. 2)о́чі. Взглянуть внимательно? Ном. № 6603.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЗУВАТИ"
Вірнянка, -ки, ж. Вѣрная жена. Ум. вірняночка. Буде бити, катувати мене вірняночку. Грин. ІІІ. 523. Твій син в війську оженився, поняв собі вірняночку. Н. п.
Деря́бка, -ки, м. Раст. Подмаренникъ, Galium aparine.
Драбиня́стий, -а, -е. = драбинчастий.
Заходытыся Cм. заходжуватися.
Наздого́нити, -го́ню, -ниш, гл. = наздоганяти. Запрягайте, слуги мої, коні воронії, наздогоньте літа мої, літа молодії. Мет. 253.
Півсьома числ. Шесть съ половиной.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали. Федьк. І. 29.
Позаброджувати, -джую, -єш, гл. = позабовтувати.
Поладити, -джу, -диш, гл. Починить; приготовить, смастерить. Ой як коні покую і як сани поладжу, то по твого біль поїду. Чуб. III. 370. Поладила якось драбину. Чуб. І. 6.
Попереловлювати, -люю, -єш, гл. Переловить (во множествѣ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.