Відкатувати, -ту́ю, -єш, гл. Сильно избить.
Двиготі́ти, -гочу́, -ти́ш, гл. = Двигтіти. Так весь склеп і задвиготів.
Дотіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. дотекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Дотекать, дотечь, оканчивать, окончить течь. 2) Дотекать, дотечь до какого либо мѣста. 3) Хватать. У вас на це толку не дотече. 4) Сравниваться, сравниться. Харьків проти Київа не дотече, бо менший.
Збавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зба́витися, -влюся, -вишся, гл. Уменьшаться, уменьшиться, убавляться, убавиться. Нещасливість світа — збавилося літа, прийшла зіма, то й хліба нема.
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні.
Напряда́тися I, -да́юся, -єшся, сов. в. напря́стися, -ду́ся, -де́шся, гл. Напрядаться, напрясться, попрясть вдоволь. Поки багатая наспалась, убогая-небогая напрялась.
Понаплутувати, -тую, -єш, гл. Напутать (во множествѣ).
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Поцілуйко, -ка, м. Любящій цѣловаться.
Суперека, -ки, ж. Споръ, несогласіе, распря. Будем ми втрьох велику между собою супереку мати. на супереки́ йти з ким. Дѣлать противъ чьего либо желанія. Іде на супереки з батьком старший син. Ум. суперечка. Де два ходить до дівчини, — буде суперечка. І межи святими буває часом суперечка.
