Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розжиток

Розжиток, -тку, м. 1) Развлеченіе? Служу рік, служу другий, — ні смутний, ні веселий. Шчо мене не займає, нічо не тішить.... Тільки того й розжитку, коли стану бувало на стойці та собі тихесенько поплачу. Федьк. Пов. 64. 2) Разжива. Задалась, виходячи з церкви, понести колись попові рунце на розжиток. Г. Барв. 156.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЖИТОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗЖИТОК"
Бараниця, -ці, ж. Овчина для укутыванія ногъ зимою въ дорогѣ. Кіев. г. (Лободов.).
Бейкатися, -каюся, -єшся, гл. = бекатися. Зміев. у. Сиділа б ти лучче дома, чого його по грязі бейкатися. Богод. у.
Копичастий, -а, -е. . копичасті уставки Уставки съ особаго рода вышивкой. Kolb. І. 48.
Лут, -ту, м. Лыко. Здоровий як лут. Ном. № 13946. Лут з його такий. Ном. № 13946.
Лу́ччати, -чаю, -єш, гл. Дѣлаться лучше, улучшаться. Желех.
Натякання, -ня, с. Намекъ, намеканіе.  
Потомитися, мимося, -теся, гл. Устать, утомиться (о многихъ). Так потомилися, що насилу ноги волочуть. Рудч. Ск. II. 48. Їздили ми лугами сірими волами, сірі воли потомилися. Мил. Св. 42.
Приправка, -ки, ж. Ум. отъ приправа.
Різнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина. Шевч. 646.  
Цингакора, -ри, ж. ? А на йому цингакора, у цингакорі сім шеляжків. Чуб. ІІІ. 455.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗЖИТОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.