Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

роздичати

Роздичати, -ча́ю, -єш, гл. = роздичавіти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 42.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДИЧАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗДИЧАТИ"
Безсмертний, -а, -е. Безсмертный. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Безсмертної землі нема. Ном. № 8283.
Гетьманиха, -хи, ж. = гетьманша. Гетьманиху за рученьку коло себе водить. АД. І. 166.
Діди́ще, -ща, м. Ув. отъ дід.
Квартуга, -ги, ж. Ув. отъ кварта. Взяли б квартугу та сіли б кошем, та й пили б. Ном. № 14091.
Кнюх, -ха, м. Увалень, неповоротливый человѣкъ.
Наполягти́ся, -ля́жуся, -жешся, гл. Твердо рѣшиться. Наполігся пан одібрать у мене землю. Н. Вол. у.
Неналежно нар. Ненадлежащимъ образомъ.
Попереговорювати, -рюю, -єш, гл. Тоже, что и переговорити, но во множествѣ.
Пороскопувати, -пую, -єш, гл. Раскопать (во множествѣ).
Хупаво нар. Красиво. Желех.; опрятно. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗДИЧАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.