Вив'ялити, -лю, -лиш, гл. 1) Провялить. 2) Истощить, изнурить, обезсилить.
Головочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ голова. Не бідна головочка. Не бѣдствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай Боже, щобі моїм дітям так.
2) мн. Родъ вышивки.
Дошве́ндяти, -дяю, -єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ.
Китяг, -гу и ки́тях, -ху, м.
1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Вишні так і висять китяхами.
2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло.
3) Метелка проса.
Мошка́ 2, -ки́, ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. 2) Приходскій священникъ.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. Повиймаю чорний терен з білих ніг. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Дай гочі повиймати, то дам пити.
Столешник, -ка, м. Мѣняла, мѣняющій деньги на столикѣ.
Упростяж нар. Цугомъ.
