Буртувати, -ту́ю, -єш, гл. Пазовать.
Гря́дка, -ки, ж. 1) Гряда, грядка. Сидить як морква в грядці. Ум. Гря́дочка. 2) = Гряда 2. 3) = Гряда 4. 4) Рядъ сноповъ положенныхъ для обмолачиванія. А ну, — каже, — молоти, небоже, скоріш!... І стане у грядки, і вже так було почне вимахувать ціпом. 5) Сягну́ти в чужу́ гря́дку. Сойтись съ чужой женой.
Желіпа́ло, -ла, м. 1) Медленно ядущій. 2) Крикунъ.
Зруч нар. Изъ руки, рукой держа. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя.
Короговка, -ки, ж. Ум. отъ корогва.
Позавойовувати, -вую, -єш, гл. Завоевать (во множествѣ). Позавойовував собі і городів і земель.
Пробий-голова, -ви, м. Сорви-голова, буянъ. Пригладь-голови не знайдеш, хиба пробий-голову.
Протуряти, -ря́ю, -єш, сов. в. протури́ти, -рю́, -риш, гл. Прогонять, прогнать. Латинян к чорту протуривши, з Енеєм в купу ізійшлись. Протурили татарську орду за Перекіп.
Рогуля, -лі, ж. 1) Искривленное бревно, искривленная палка. 2) Въ загадкѣ: самка рогатыхъ животныхъ. 3) Палка съ раздвоеніемъ на концѣ, употребляемая при ловлѣ раковъ для вспугиванія ихъ. Ум. рогулька, рогулечка.
Стеля, -лі, ж. Потолокъ. Стоїть собі.... плечима стелю підпірає.
