Височиня, -ні, ж. Высота. Як небесна височина, так морська глибина.
Відлупити, -ся. Cм. відлуплювати, -ся.
Завіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. завія́ти, -вію, -єш, гл. 1) Вѣять, повѣять. Холодом завіє. Туди (в труну) й вітер не завіє і сонечко не загріє. 2) Заносить, занести, завѣять. Снігом дорогу завіяло. Ой зірву я листочок та закрию слідочок, щоб не завіяв, щоб не засипав буйний вітерочок.
Ляпоті́ти, -почу, -тиш, гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить.
Окрім нар. Кромѣ, исключая. Не маємо царя іного, окрім кесаря їдного. Инчого, окрім тебе, любити не буду.
Поприходити, -димо, -дите, гл. Прійти (о многихъ). Всі поприходили до його. У неділю поприходять з служби.
Скомтати, -та́ю, -єш, гл. Зудѣть.
Стриєчний, -а, -е. Двоюродный. Прийшов к нему.... Іван стриєчний.
Требити, -блю, -биш, гл. Тратить, затрачивать, употреблять. Я на дітей требив грошей чимало.
Фірманський, -а, -е. Кучерской.
