Багнисько, -ка, с. ув. отъ багно.
Безталанниця, -ці, ж. Несчастная женщина, горемыка. Доню одинице та й безталаннице! Ум. безталанничка, безталанночка. Моя дочка безталанничка і бездольничка. А вона, безталанночка, поклонилась. То ж ваша дочка безталанночка, що без долі вродилась, без щастя зросла.
Доскона́лість, -лости, ж. Совершенство.
Збача́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. зба́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Извинять, извинить. Нехай тобі Бог звидить і збачить. От же Господь їй, лиходійці, сього й не збачив: хоч не скірен, та влучен. 2) Замѣчать, замѣтить, увидѣть.
Зчервоніти, -ні́ю, -єш, гл. Покраснѣть. Що слово Улита промовить, так і зчервоніє. Як літнім ранком зчервоніють хмари над сонечком, що весело встає.
Камениця, -ці, ж.
1) Каменная постройка.
2) Раст. костяника, Rubus saxatilis L.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Козаччина, -ни, ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири.
Скуза, -зи, ж. Извиненіе, оправданіе, отговорка.
Хльость! меж. = Хльос.
