Зажу́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. зажури́тися, -рю́ся, -ришся, гл. Опечаливаться, опечалиться, пригорюниваться, пригорюниться. Ото зажурилась! Та така ходить, як тума́. Вже було як зажуриться чим, то аж занедужав. Зажурився, що в мене грошей нема, — незабавно і в тебе не буде. Молодий козаче, чого зарурився?
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю.
Палахкотіти, -чу́, -тиш, гл.
1) Горѣть, вспыхивая. Свічка палахкотить.
2) Пышать, обдавать жаромъ, пылать. Дитина така гаряча, так і палахкотить від неї. Най погляну на ті личка, що палахкотять.
Пильновитий, -а, -е. = пильний 1. Отсе й тобі гостинець мій, чабане вірний, пильновитий, за те, що скот у мене ситий, за догляд у ватаги твій.
Підводити, -джу, -диш, сов. в. підве́сти́, -веду́, -де́ш, гл. 1) Подводить, подвести. Кобзу підвели йк дубу і поставили під гіллею. Він до огню то рило підведе, то лапу коло жару сушить. 2) Проводить, провести. Куди дорога до міста, дівчино?... — Я вас зараз підведу, ви певне здалека. 3) Поднимать, поднять, приподнять. Узяв колоду за комель, підвів проти себе як свічку. Маруся підвела очиці вгору. Вона глянула: підведіть мене, добрі люде. 4) При побѣлкѣ и окраскѣ цвѣтной глиной (стѣны, печи и пр.): проводить, провести бордюръ. Зосталося тілько жовтою глиною підвести. 5) Подводить, подвести, подвергнуть чему; обмануть ожиданія. Пропади ти лучче сам, що нас усіх підвів. 6) — до чо́го, на що. Подстрекать, подстрекнуть. Тут і росказала все, до чого копитан мав її підвести. Бодай твоя мати в пеклі згоріла, бо що нас молоденьких на тоє підвела.
Позагачувати, -чую, -єш, гл. Запрудить (многое), сдѣлать плотины.
Притакувати, -кую, -єш, гл. Поддакивать.
Професорівна ж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю.
Роспростувати, -тую, -єш, сов. в. роспро́стати, -таю, -єш, гл. Расправлять, расправить, виправить. Цю дужку треба роспростати, а то загнулася скраю.
Хортовий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный борзой собакѣ.
