Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

образливо

Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРАЗЛИВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРАЗЛИВО"
Витребенькуватий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Засе́ра, -ри, об. Нечистоплотный человѣкъ.
Луко́вина, -ни, ж. Изгибъ, дугообразный выгибъ. Канев. у.
Навісни́й 2, -а́, -е́. = навіжений. Оженився навісний та взяв біснувату, не знаючи, що робити — запалили хату. Н. п. Люд навісний нехай скаженіє. Шевч.
Наволочи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) = наволокти. 2) Надѣть (о наволочкѣ). Тра нову наволочити пішевку. НВолынск. у. 3) Пройти извѣстное количество пахоти бороною.
Повладати, -да́ю, -єш, гл. Повладѣть нѣсколько времени. Молодий пан не довго повладав батьківщиною: усю землю попродав та й повіявся кудись гроші переводити. Харьк. у.  
Свекрушенька, -ки, ж. Ум. отъ свекруха.
Тенькати, -каю, -єш, гл. = теленькати. у його тенькає. Онъ боится. Шейк.
Тілікання, -ня, с. Пиликанье, плохая игра на скрипкѣ. Шейк.
Умордувати, -дую, -єш, гл. Измучить, истомить.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРАЗЛИВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.