Безвтішний, -а, -е. Лишенный привлекательности, неспособный дать удовольствіе. Що нове, — то заклопоче тільки спершу; а що старе, то вже таке старе буде, таке знайоме та безвтішне.
Бреха, -хи, об. Лгунъ, лгунья. а брехо, брехо! — говорятъ сказавшему неправду.
Витрішок, -шка, м. Первоначально — вытаращенный глазъ, но употребляется теперь только въ выраженіи ви́тришка ззів. Прозѣвалъ, проглядѣлъ. Употребительнѣе во множ. числѣ въ выраженіи: ви́трі(и)шки їсти, ловити, купувати, продавати. Ротозѣйничать, глазѣть. Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав. Щось люде більш витрішки купують. за перебір дасть бог витрішки. Переборчивый ничего не получить, только посмотритъ.
Дуде́лка, -ки, ж. Ум. отъ дудла.
Заворуши́ти, -шу́, -шиш, гл. Зашевелить.
Крадіжний, -а, -е. Воровской. Крадіжні гроші.
Ницювати, -цю́ю, -єш, гл. Выворачивать на изнанку.
Тусок, -ску, м. = туска.
Хребетник, -ка, м. Часть бороны Cм. борона.
Шпилечок, -чка, шпи́лик, -ка, м. Ум. отъ шпиль.
