Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гайта

Гайта, -ти, ж. Распутная дѣвка. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 266.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЙТА"
Бурштиновий, -а, -е. Янтарный.
Відбігти Cм. відбігати.
Доноша́тися, -ша́юся, -єшся, гл. = доношуватися.
Квітнючий, -а, -е. Цвѣтущій.
Невдячність, -ности, ж. Неблагодарность. К. ХП. 84.
Перепродування, -ня, с. 1) Перепродажа. Купування та перепродування. Мир. Пов. II. 56. 2) Барышничанье.
Позв'язуватися, -зуємося, -єтеся, гл. Связаться (о многихъ). Всі кости мертві позв'язувались сухими жилами. Левиц. І. 91.
Поросити I, -шу́, си́ш, гл. Замочить въ росѣ.
Розвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. розвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Разваливаться, развалиться, разрушаться, разрушиться. А горщок у печі розвалився, кип'ячи. Чуб. V. 635.
Сиротувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я та не при батькові-матері зросла, живу у чужій семї з ласки. МВ. ІІ. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЙТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.