Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галамбець

Галамбець, -бця, м. 1) Кушанье изъ кукурузной муки. Угор. 2) Родъ киселя изъ овсяной муки. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 267.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАМБЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛАМБЕЦЬ"
Блоня, -ні, ж. Часть поля. Желех.
Вістонька, вісточка, -ки, ж. Ум. отъ вість.
Крига, -ги, ж. Ледъ; пловучій ледъ. Тричі крию замерзала, тричі роставала. Шевч. 111. Холодний, як крига. Ном. крига скресла, крига йде. Ледъ тронулся. Скоро отсе крига скресла... Катря уже й веснянки заспівала. МВ. ІІ. 77. Ум. кри́женька, кри́жка. Іще по гороньках сніженьки лежали, ой ще по долинах криженьки стояли. Чуб. III. 110.
Ло́трик, -ка, м. Ум. отъ лотр.
Обмахорити, -рю, -риш, гл. = обмахлярувати. Він мене зовсім обмахорив. Кіев.
Підражати, -жа́ю, -єш, гл. Подбивать совѣтами на что. Мнж. 189. Cм. підрадити.
Посестриця, -ці, ж. = посестра. Якусь собі, бировику, посестрицю вибрав? Гол. IV. 502.
Рострибуха, -хи, ж. Развратная женщина. Мир. Пов. II. 70.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый. Конст. у.
Шкопиртати, -та́ю, -єш, гл. Бросать палку такъ, чтобы она шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ. Ив. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛАМБЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.