Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

галич

Галич, -чі, ж. соб. Галки, грачи. Галич поле криє. Шевч. 52. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 268.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГАЛИЧ"
Виздих, -ху, м. Падежъ (животныхъ). Уман. III. 1.
Гу́лий I, -а, -е = Ґулий.
Засоло́джувати, -джую, -єш, сов. в. засолоди́ти, -джу́, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Луди́на, -ни, ж. Одежда (одна штука). Вх. Зн. 33.
Мешка́нка, -ки, ж. Жительница, жилица.
Обережно нар. Осторожно. МВ. (О. 1862. І. 81).
Попереливати, -ва́ю, -єш, гл. Перелить (во множествѣ).
Свавільник, -ка, м. = сваволець. Мир. ХРВ. 91.
Соловієчко, -ка, м. Ум. отъ соловій.
Хирий, -а, -е. = хирний. Дід Омелько хирий. О. 1862. VIII. 20.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГАЛИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.