Заважа́ти I, -жа́ю, -єш, сов. в. завадити, -джу, -диш, гл. 1) Препятствовать, мѣшать, помѣшать, быть помѣхой. Сей хміль мені не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Ет, геть звідце, не заважай, нема часу з тобою ту балакати! 2) Подѣйствовать дурно (на желудокъ). Поганому животові і пироги завадять. зава́дило. Затошнило. Мені з самого ранку завадило.
Загляда́ння, -ня, с. Засматриваніе, заглядыванье.
Закра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Откроить.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Моркови́ння, -ня, с. Морковная ботва.
Озвіз, -во́зу, м. = узвіз.
Ордань, -ні, ж.
1) Рѣка Іорданъ. Ой на річці, на Ордані пливе образ, виринає.
2) Мѣсто освященія воды на Крещеніе, а также и самое освященіе.
3) Изображеніе креста, дѣлаемое на праздникъ Богоявленія Господня. Дяк пише крейдою на дверях велику ордань... з Одамовою головою внизу.
Помутнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Помутиться. Веселі думки помутнилися.
Свиріп'яний, -а, -е. Приготовленный изъ свиріпи.
