Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли.
Воріженько, -ка, м. Ум. отъ ворог.
Кравцівна, -ни, ж. Дочь портного.
Мицьо, -ця, м. Толстощекое дитя.
Миша́тий, -а, -е. Мышинаго цвѣта, пепельный. Мишатий кінь.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки.
Позатопляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Затопить водою (во множествѣ). Не клади гнізда у вершині Дністра: у вершині Дністра вода прибуває, вона тобі жалю понаробляв, вона твої дітки позатопляє.
2) Затопить (печи).
Промуштрувати, -ру́ю, -єш, гл. Проучить извѣстное время военнымъ пріемамъ.
Рокитяний, -а, -е. = рокитовий.
Солонувати, -ну́ю, -єш, гл. = солонцювати. От де бити, дрохв — на солонцях, як вони солонують.
