Горді́й, -дія́, м. = Гордівник.
Здійма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. здійня́ти, -йму́, -ме́ш, гл. 1) Снимать, снять. За рученьку візьме, золот перстень здійме. Не здіймай з мене, дідусю, шкури. На поріг ступає, шапочку здіймає. 2) Поднимать, поднять. Гуки до Бога здіймає, Господа з небес благає. Ой казав Криворук, що не здійме орда рук. Орда руки ізняла і козака заняла. Здійміть очі ваші.
Колодочка, -ки, ж.
1) Ум. отъ колодка въ указанныхъ значеніяхъ.
2) Черенокъ ножа.
3) Подборъ деревянный, обтянутый кожей. Ввійшов молодий парубок в крамній сіренькій козачині, в чоботях на колодочках.
4) Деревянная выпуклая часть сѣделки, — къ ней прикрѣплены металлическія дужки для пропуска черезсѣдельника.
Облупувати, -пую, -єш, сов. в. облупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Обковыривать, обковырять, отрывать, отбивать, отбить обмазку. Щоб не облупувало дощем огради, залізом покрили. Облупала стіну, — буду знову мазати, бо погано було.
Під'юджувати, -джую, -єш, сов. в. під'ю́дити, -джу, -диш, гл. Подстрекать, подстрекнуть къ чему, подбить. Cм. юдити.
Повволікати, -ка́ю, -єш, гл. Втащить (многихъ, многое).
Причіпок, -пку, м. Что-либо прицѣпленное, придѣланное къ другому, большему. Посідали пани у той повіз. Мене причепили позаду на якомусь високому причіпку. .
Просмердіти, -джу, -диш, гл. Провонять.
Росколюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росколо́тися, -люся, -лешся, гл. Раскалываться, расколоться. Камінь.... росколовся надвоє.
Ськати, -ка́ю, -єш, гл. Искать (въ головѣ). Син твій, мати, в полі, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел в головоньці ськає.
