Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгогривець

Довгогри́вець, -вця, м. Конь съ длинной гривой. На довгогривця сіла і погнала. Млак. 105.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОГРИВЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОГРИВЕЦЬ"
Братець, -тця, м. Ум. отъ брат.
Наровли́вий, -а, -е. = норовливий. Мет. 141.
Нидіти, -дію, -єш, гл. Прозябать, изнывать, скучать. Та ти пішов би між хлопці, погрався б! Чого нидієш у хаті? Св. Л. 39. Нидієте, а не живете. Мир. ХРВ. 87.
Поклоччити, -чу, -чиш, гл.прядіво. Порвать коноплю при мятьѣ и обратить ее въ паклю. Богодух. у.
П'ятрини, -ри́н, ж. мн. У горшечника: полки, на которыхъ ставится готовая посуда. Черк. у.
Репчин, -ну, м. Раст. Raphanistrum arvense L. Вх. Уг. 265.
Стремін, -на, м. = стремено. Вдовин синок, вдовиченько, з двора виїжджає, його ненька старенькая за стремін хапає. Н. п.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.
Химородник, -ка, м. Колдунъ, знахарь. К. ЧР. 153, 427. Проклятий химородник, що заморочив вам голови. К. ЧР. 194.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОГРИВЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.