Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довжити

До́вжи́ти, -жу, -жиш, гл. 1) Длить, удлинять. Старе, старе, що само й з міста не зведеться, а ще йому Бог віку довжить. Черном. 2) До́вжити. Проходить ра́лом по нивѣ въ длину ея. Нѣжин. у. Н. Вол. у. Чуб. VII. 400.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВЖИТИ"
Безгривий, -а, -е. Не имѣющій гривы, безгривый.
Вісімдесятий, -а, -е. Восьмидесятый.
Грабі́жка, -ки, ж. = Грабіж 1. Ном. № 12026.
Доморо́бний, -а, -е. Домашняго издѣлія.
Зди́рок, -рка, м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея. Вас. 157.
Ненька, -ки, ж. Ум. отъ не́ня.
Покривання, -ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола покривати. 2) Покрывало. Ум. покриваннячко. Та вийму (з скрині) завиваннячко, своє вішнеє покриваннячко. Мил. 119.
Поленько, -ка, с. Ум. отъ поле.
Попереманювати, -нюю, -єш, гл. Переманить (многихъ).
Проколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Пропѣть коляду.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.