Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довбенька

Довбе́нька, -ки, ж. Ум. отъ довбня = Довбешка. Довбенькою выбойщикъ прибиваетъ намазанную краской форму къ полотну. Гол. Од. 58.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВБЕНЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВБЕНЬКА"
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Маля́рик, -ка, м. Ум. отъ маля́р.
Мі́ряник, -ка, м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.
Насторч, нар. 1) Вертикально. 2) — казати. Противорѣчить, спорить. Така добра вдалася, що ніколи й слова насторч не, скаже. Мир. ХРВ. 336.
Ніздря, -рі, ж. Ноздря. Так з ніздер полум'я і паше. Ном. № 10227.
Попідсмалювати, -люю, -єш, гл. Опалить снизу (во множествѣ).
Протіс, -теса, м. Половина дерева, разрѣзаннаго надвое по длинѣ. Шух. І. 88.
Розорити, -ся. Cм. розоряти, -ся.
Роскуштувати, -ту́ю, -єш, гл. Распробовать.
Сама ж. Въ им. пад. ед. ч. не употр., а лишь въ слѣд. выраженіи: брати у саму — размышлять, обдумывать. Вх. Зн. 62. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВБЕНЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.