Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

довгоклюгий

Довгоклю́гий, -а, -е. Съ длиннымъ остріемъ (о копьѣ). Спис довгоклюгий. К. Іов. 94.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 402.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОКЛЮГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОВГОКЛЮГИЙ"
Гадюцький, -а, -е. = гадючий Чуб. І. 122.
До́хтор, -ра, м. Докторъ, врачъ. Добривечір, путе дохтор, я то з жінкою приїхав; сорок рублів положу, викуруй мі, я тя прошу. Чуб. V. 1085.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Касп'Яга, -ги, ж. Четырехугольный деревянный сосудъ, употребляемый для соленія рыбы. Черном.
Повибірати, -ра́ю, -єш, гл. Выбрать, винять, собрать (во множествѣ). Сідай, погрійся трохи, поки я пиріжечки повибіраю з печі. Рудч. Ск. II. 6. Як повибіраєш хліб глевкий з печі, а тоді знову посадиш доткатися, то двічи вміратимеш. Грин. II. 25.
Почування, -ня, с. Чувствованіе, чувство.
Сажотрус, -са, м. Трубочисть. Конст. у.
Трійка, -ки, ж. Отрава. Вх. Зн. 71. Также отрава какъ одинъ изъ способовъ рыбной ловли. Вх. Пч. II. 26.
Цілість, -лости, ж. Цѣлость.
Цьопинка, -ки, ж. = цьопка. Ум. цьопиночка. Вх. Зн. 78.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОВГОКЛЮГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.