Будувати, -дую, -єш, гл.
1) Строить, сооружать, созидать. Дерево везено, церков будовано. Для кого ж ти, мала, сей двір будувала? Згода дім будує, а незгода руйнує. труну будувати. Дѣлать гробь.
2) Основывать. Розмовляють, росказують: як Січ будували...
Гіркість, -кости, ж. Горечь.
До́товп, -пу, м. Доступъ. до́товпу нема́є. За тѣснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі.
Ме́рхти, -хну, -неш, м. = меркти. Зорі мерхнуть.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Павун, -на, м.
1) = павич.
2) Павлиное перо.
Підставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підставити, -влю, -виш, гл.
1) Подставлять, подставить. Підстав, дівко, коновочку під гадючу головочку. Уже тепер годі за вас підставляти шию.
2) — що. Замѣнять, замѣнить чѣмъ, дать въ замѣну. Товар у кого захоріє, — уже він свій підставить.
Поперевалювати, -люю, -єш, гл. То-же, что и перевалити, но во множествѣ.
Попихати, -ха́ю, -єш, гл.
1) Толкать, подталкивать. Став дід києм попихати.
2) Помыкать кѣмъ. Хто для всіх був попихачем, тепер став другим попихати. На кого ти тіх діток покидала? Та хто їх буде доглядать? Та їх будуть чужі діти попихать.
Сиріти, -рію, -єш, гл. Сырѣть.
