Вирачкуватися, -куюся, -єшся, гл. Вылѣзть на четверенькахъ, вообще выбраться съ трудомъ на гору (о человѣкѣ, лошадяхъ).
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Же́рдя Ii, -дя, с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса).
Перелесник, -ка, м. Первонач. значеніе: искуситель. Так называется бѣсъ, въ видѣ огненнаго змѣя (— метеоръ), летающій къ женщинѣ. Коли б не тирлич, був би я твій панич, — каже перелесник-чорт любі дівчині, коли мав проти його зілля тирлич при собі.
Погуркати, -каю, -єш, гл. Погремѣть, погромыхать, постучать.
Помок, мку, м. = помка. Плив без помку. Як би я се все у помку держала! а то ж воно мені не нужне, то й забулось. Cм. помка, помки.
Станок, -нка, м.
1) Ум. отъ стан.
2) Рама или подставка на колесахъ подъ большимъ сундукомъ.
3) Половина плахти (изъ двухъ полотнищъ). Ум. стано́чок.
Чикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ чикати. Візьмуть, чикнуть ножем пальця.
Чілка, -ки, ж. = чулко.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися.
