Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербинча

Щербинча, -чати, с. Горшокъ съ выбитымъ краемъ. Вх. Зн. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 525.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБИНЧА"
Вінчання, -ня, с. Вѣнчаніе. Май має, коса грає, од вінчанім йдучи. Н. п.
Засмія́ти, -мію́, -є́ш, гл. Осмѣять, засмѣять. Люде чужії її засміють. Шевч. 28.
Найпе́рше нар. Прежде всего.
Обабитися, -блюся, -бишся, гл. Обабиться, изнѣжиться. Обабивсь ляхівкою окаянний. К. ЦН. 303.
Пластунство, -ва, с. Занятіе пластуна. Пластун не зна роскоші, не гаразд обіжний, поневіряється, а пластунства не кидається. О. 1862. II. Кух. 62.
Поборозняк, -ка, м. Личинка майскаго жука. Вх. Пч. II. 27.
Позивати, -ва́ю, -єш, гл. Привлекать къ судебной отвѣтственности, предъявлять искъ къ кому, судиться съ кѣмъ. Позиваєте мене і в рокове свято на... суд. К. Кр. 37. Ой пішов міщанин міщаночку позивати, присудили старі люде добре попрохати. Чуб. V. 1075.
Пригодонька, -ки, ж. Ум. отъ пригода.
Росхвалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. росхвали́тися, -люся, -лишся, гл. Хвастать, расхвастаться. А додому йди, — не росхвалюйся. Грин. III. 695.
Туслук, -ка, м. = тузлук 2. Житньої соломахи з туслуком. АД. II. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБИНЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.