Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щербатий

Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Посл. Колись і моя копійка не щербата була. Посл. 2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ. Харьк. 3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина. 4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць. Шевч. 342. 5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька. Грин. І. 241.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 524.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕРБАТИЙ"
Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.
Дотанцюва́тися, -цю́ю, -єшся, гл. 1) Танцуя дойти до чего. 2) Дотанцоваться до чего.
Залюдня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. залю́днитися, -нюся, -нишся, гл. Заселяться, заселиться.
Колотник, -ка, м. Забіяка, сварливый.
Помірок I, -рку, м. = і. Помір. Як коли, до воно (небо) розчиняється, тілько на яку небудь оказію: на войну, або на помірок, або на голод. Чуб. І. 2.
Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. Єв. Мр. IV. 12. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». Левиц. ПЙО. 364. 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67.
Рибальський, -а, -е. Рыболовный. КС. 1833. II. 291. Рибальське знаряддя.
Розвідувати, -дую, -єш, сов. в. розвідати, -даю, -єш, гл. 1) Навѣщать, навѣстить. Коли б же я зозуленька, я б до його полетіла, то б я свого сина-одинчика в чужім краю розвідала. Чуб. V. 1045. 2) Разузнавать, разузнать. Ой хто біди, не знає, нехай мене спитає, бо я в біди обідав, і бідоньку розвідав. Чуб. V. 1163.
Роздвоюватися, -дво́ююся, -єшся, сов. в. роздвоїтися, -двоюся, -ї́шся, гл. 1) Раздваиваться, раздвоиться. Левиц. Пов. 261. 2) Раскрываться, раскрыться на двѣ стороны. Ворітечка двійненькі, роздвойтеся! Чуб. V. 776.
Скоїти, -кою, -їш, гл. Сдѣлать, совершить (дурное).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕРБАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.