Відражуватися, -жуюся, -єшся, гл. Имѣть отраду, радости. Та чужі люде живуть, та чужі люде одражуються, а я ще й не нажилась, ще й не наговорилась (бо вмер чоловік).
Віттіля, нар. = відти.
Воробець, -бця, м.
1) = горобець. Орел не пристає з воробцями.
2) — тростяний. пт. болотный воробей, Emberiza schoeniclus.
Дзиґа́рний, -а, -е. Часовой. Дзиґарна стрілка.
Досува́ння, -ня, с. Придвиганіе.
Кучерявити, -влю, -виш, гл. Завивать, дѣлать кудрявымъ.
Мах I, маху, м. Взмахъ, размахъ. За їден мах голову зрубав. Так махнув шапкою, мов душа його з тим махом вилинула. Так зо всього маху і сунув ночви з дяком додолу. Быстро, сразу.
М'я́льниця, -ці, ж. Ручной приборъ для мятья кожъ. Части его: стовп — деревянный столбъ, вставленный въ колоду — постамента съ пяткой, — на которой столбъ вращается; надѣтый на столбъ круг — деревянный дискъ съ крилами — рукоятками; шпилі з рогачиками — палки съ головками, вставленными въ дыры на кругѣ для зажиманія кожи; рівчак — каналъ въ столбѣ, въ который вкладывается кожа и прижимается сверху вторымъ кругомъ.
Надпоро́ти Cм. надпорювати.
Уважно нар.
1) Внимательно.
2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно.
