Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

щебетун

Щебетун, -на, м. 1) Щебечущій. 2) Говорунъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЩЕБЕТУН"
Бойкий, -а, -е. Хорошій. Чуб. VII. 574. Славяносерб. у. Їж кашку, — вона бойка. Зміев. у. Бойка дівчина. Зміев. у.
Валюш, -ша, м. Вальдшнепъ. Іде під осінь бити зайця й валюша стрілець. Щог. Сл. 67.
Відсипний, -а, -е. Отсыпной.
Кінчак, -ка, м. Мечъ съ узкимъ лезвіемъ.
Мелька́ти, -ка́ю, -єш, [p]одн. в.[/p] мелькну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Мелькать, мелькнуть. І хвіст мелькнув. Ном. № 1890.
Мудник, -ка, м. Раст. Parnassia раlustris. Лв. 100.
Придати, -ся. Cм. придавати, -ся.
Унівець нар. см. нівець.
Файфер, -ру, м. Въ выраж.: на файфе́р. Пропало. Пішла м моя арендонька на файфер. Гол. III. 469.
Хиститися, -щуся, -стишся, гл. Огораживаться, укрываться, прятаться, защищаться прикрытіемъ. Вже як ні хиститься вовк або й лисиця, а розумніш від чоловіка не буде, — таки уб'є. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЩЕБЕТУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.