щаститися

Щаститися, -ти́ться, гл. безл. Благопріятствовать, удаваться. А крошку хоть як щаститься, усе добро на лихо стане. МВ. (О. 1862. ІІІ. 71).

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 523.

Випадкові слова

Пхнути, -ну́, -не́ш, гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.

повністю...

Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.

повністю...

Бурмоситися, -шуся, -сишся, гл. Дуться, показывать недовольство. Желех.

повністю...